Як створити студію з нуля?

12 кроків від «Кроку назустріч»

Волинська студія «Крок назустріч» уже 12 років створює християнські телепередачі для місцевого телебачення та власного YouTube-каналу. Ми попросили команду «Кроку» сформулювати короткий путівник для початківців або для церков, які мають бажання й бачення створювати якісний відеоконтент, але не знають із чого почати. Досвідом діляться Наталія Носалюк, Галина Фурман та Вадим Власюк.

0. Молитва та пошук Божої волі

Перш ніж робити будь-які кроки, варто зрозуміти, чи справді медіа є твоїм покликанням. Тут слід виходити з власних здібностей і дарів. У нас це було по-різному. Хтось навчався на факультеті журналістики, хтось займався самоосвітою, хтось просто прийшов туди, де побачив потребу, хтось уже працював на телебаченні, хтось давно мріяв про християнську передачу й рухався до цієї мрії. Кожен по-своєму шукав Божого керівництва. Зрештою усіх нас об’єднало бажання служити та ідея поширення Євангелії через ТБ.

Медіасфера повна різних спокус. Тому важливо готуватися молитовно й не забувати, кому ти служиш. Коли ти в центрі уваги, тебе показують по телевізору, люди в місті впізнають — «зірочку зловити» дуже легко. Тому потрібно завжди бути щирим із собою та колективом. У нас була домовленість: якщо виникають непорозуміння — сідаємо й усе відверто обговорюємо.

1. Формування команди фахівців

Головне в медіаслужінні — не техніка, приміщення й кошти, а ідея, команда й зв’язки. Якщо є люди, запалені Божою ідеєю, решта знайдеться. І першочергове тут навіть не освіта, а бажання. Не завжди лишаються працювати ті, на кого робили ставку. У журналістику часто приходять люди з інших професій, яким є що сказати. Звісно, самого ентузіазму теж недостатньо, у процесі роботи доведеться багато вчитися.

Ми починали з мінімального штату: керівник, журналіст, оператор і монтажер. Оскільки нас було небагато, ми певною мірою були універсальними працівниками й могли підміняти одне одного. Якщо відкривається нова рубрика чи передача (наприклад, дитяча) — це досить велике навантаження. Щоб бути ефективним, важливо не розпорошуватися, а концентруватися на чомусь одному. Тому найкраще, коли окремі проєкти ведуть окремі команди. На жаль, так буває рідко…

2. Визначення цілей, аудиторії та формату

На старті важливо визначити, для чого й для кого ми робитимемо контент. На початку нашим пріоритетом було телебачення. Глобальна мета — через телевізор принести Євангелію в кожен дім. План був такий — щотижня випускати 30-хвилинну передачу. ТБ має свою специфіку — люди здебільшого хаотично перемикають канали, орієнтуватися можна хіба що на постійних глядачів. У нас були формати, спрямовані на конкретні категорії — сім’ї, дітей. Але переважно аудиторія була змішана.

Щодо YouTube, то 12 років тому християнський сегмент ще не був таким насиченим, тож на нашому каналі було все — і інтерв’ю, і свідчення, і дитячі передачі, і записи зібрань, і проповіді, і кліпи… Але тепер так уже не працює. Для кращого охоплення важливо максимально звужувати цільову аудиторію. А якщо є формати для різних категорій — представляти їх на окремих каналах. Адже в YouTube більшість людей заходять подивитися щось із конкретної тематики, якою вони цікавляться.

3. Співпраця зі служителями

Спочатку ми відчували до себе певну недовіру. Не всі служителі були готові сприйняти проповідь Євангелії через телеекран. Але згодом співпраця налагодилася. Ми радилися щодо тем передач, гостей. Запрошували пасторів на інтерв’ю. Коли нас просили утриматися від певних речей, прислухалися — краще зберегти стосунки, ніж зняти матеріал, який може негативно вплинути на майбутнє служіння. Адже ми не незалежна студія, а представляємо церкву, до якої й хочемо запросити глядачів. Тому наповнення передач має бути відповідним до контексту й культурі громади. Якщо контент не відповідатиме атмосфері церкви, то люди, прийшовши, можуть розчаруватися або відчути себе обманутими.

Тобто зі служителями повинен бути діалог. Коли вони бачитимуть посвяту й постійність працівників студії, будуть довіряти більше. А найсильнішим аргументом на користь медіаслужіння завжди є плоди — коли нові люди дізнаються про церкву й відвідують зібрання завдяки передачі.

4. Ціна проєкту й залучення спонсорів

Стартова сума, яка дозволила нам придбати необхідну апаратуру в 2013 році, сягала 200000 грн. Звісно, без спонсорів це було б неможливо. Завдяки спонсорській підтримці також оплачується ефірний час на каналі, а працівники студії мають зарплати. Ми щиро вдячні цим людям. Навіть є одна сім’я спонсорів, яка йде поруч із нами від самого заснування «Кроку назустріч» і посвячено підтримує наше служіння. Вони не втрачають цікавості до медіа як інструменту поширення християнських цінностей і впливу на суспільство.

Часто в християнських колах є проблема: люди навчені служити, але не навчені заробляти. Якщо у 20 років ти ще можеш якось виживати, то далі — вже треба піклуватися не тільки про себе, а й про власну сім’ю. На волонтерських засадах робити щотижневу передачу не вийде. Тому кошти — важлива частина служіння. Облік фінансів має бути прозорим. Щороку ми даємо звіт про витрати перед нашими партнерами. Обговорюємо з ними плани, ідеї та зміни в нашій діяльності.

5. Приміщення для студії

Ми починали з 30 квадратів — одної кімнати, у якій була і зона для зйомки, і склад для техніки, і робочі місця для працівників. Там же ми обідали й приймали гостей. Іноді доводилося перед записом деякі зайві речі виносити в коридор. Звісно, для комфортної роботи краще мати окремі кімнати. Тепер ми маємо монтажну, кімнату для планування й харчування та власне студію, яка одна тепер складає 30 м². Великий плюс — усе закріплено стаціонарно, майже нічого не треба переміщати, що подовжує термін служіння приладдя та економить час для підготовки до зйомки. Краще, щоб у студії не було вікон або ж їх потрібно щільно закрити цупкими шторами. Також важливо, щоб стіни мали звукопоглинальне покриття.

Але якщо навіть немає приміщення — це не має стати перешкодою, це не головне. Ми багато знімаємо й за межами студії — на природі, у місті. Також у закладах із цікавим інтер’єром — драмтеатрі, різних кафе. Добре товаришувати з церквами, багато з яких мають нові модерні приміщення.

6. Вибір необхідної техніки

Якщо виходити із нашого формату — зйомка інтерв’ю, свідчень, то в ідеалі потрібно три камери. Бажано, щоб техніка була однієї фірми. Це забезпечить однакову картинку й буде легше робити зведення. Також буде простіше з підключенням. Ну і зручно, коли зарядні пристрої, батареї підходять до всього і є взаємозамінними. Щодо освітлення, потрібно мінімум 3-4 лампи зі штативами. Хоча є лайфхак — можна взяти один круглий світильник і поставити в центрі між двома людьми. Для звукозапису ми використовуємо петлички, потрібні мінімум дві. Вони є різні. Деякі мають власну пам’ять, інші можна підключити до диктофона або навіть смартфона. Звук дуже важливий — краще сприймаються відео з гіршим зображенням і кращим звуком, ніж навпаки. Із носіїв використовуємо карти пам’яті на 256 GB. Одна зйомка в 4K займає в середньому 70 GB із одної камери. Також дуже зручно мати зовнішній SSD на 2 TB — його можна підключити до будь-якого комп’ютера й працювати. Із комп’ютерів у нас два MacBook і три пристрої з Windows. Внутрішньої пам’яті багато не буває, вона дуже швидко закінчується. Бажано, щоб версії програм для монтажу скрізь були однакові. У деяких випадках ми користуємося ШІ.

Щоб знати детальніше, як вибирати техніку, радимо консультуватися з фахівцями. Хоча при бажанні можна розібратися й самому — у мережі дуже багато навчальних матеріалів та оглядів ґаджетів на різний бюджет. Більшість пристроїв ми купували вживаними. Та й починали з дуже скромним набором техніки. У сучасному світі можна створити контент, який набере мільйони переглядів, навіть із допомогою простого телефона, головне — наповнення. Зрештою камери можна й орендувати. Тепер у більшості церков є онлайн-трансляції богослужінь, а отже — є камери, часто досить непогані.

7. Пошук героїв передач

Герої наших випусків — це люди, які бачать у своєму житті явні Божі прояви (покаяння, зцілення, практичне застосування християнських цінностей). Іноді ми самі знайомимося з майбутніми героями й запрошуємо їх на запис, іноді хтось нам розповідає про них. Стає в пригоді мережа християнських зв’язків.

Звісно, не всі погоджуються на інтерв’ю, на це є різні об’єктивні та суб’єктивні причини. Хтось соромиться, хтось не відчуває, що достатньо утвердився. Але ми навчилися приймати це як Божу волю. Не вийшло з одним героєм — вийде з іншим. Деякі зйомки доводилося відкладати й повертатися до них аж через 7 років. Не завжди люди готові виходити на публічну площину зі своєю історією, і це нормально.

Перед записом ми зв’язуємося з героєм, обговорюємо його історію, домовляємося, який буде одяг. Варто мати на студії спеціальні косметичні засоби для того, щоб не блищало обличчя. Зйомку починаємо з простих питань, щоб людина звикла, відчула себе в безпеці. Стараємося зробити все, щоб гостеві було комфортно, щоб він вигідно виглядав у кадрі. Даємо переглянути готову передачу перед публікацією, при потребі вносимо правки. Компенсуємо витрати на дорогу тощо.

8. Написання сценарію

Сценарій залежить від формату. Якщо це інтерв’ю, то насамперед ми збираємо інформацію — спілкуємося з героєм, дізнаємося деталі його історії. Потім готуємо запитання та узгоджуємо їх. Якщо це фільм-портрет, ми їдемо до героя, знімаємо все, що може нам знадобитися. А вже потім формуємо сценарій для монтажу, відповідно до отриманого матеріалу. У деяких випадках сценарій вдається зробити й наперед, детально обговоривши та спланувавши всі зйомки й локації.

Сценарій варто складати так, щоб на початку заінтригувати глядача, потім висвітлити проблему, а в кінці показати вирішення. Кожен етап має відкривати частину історії, але не повністю, залишаючи запитання, які отримають відповіді в наступній частині, і так — аж до кульмінації. Так ми тримаємо увагу глядача. Історія будується навколо конфлікту. Усі ми читали книги, дивилися фільми — проаналізуйте якийсь знайомий сюжет і спробуйте за такою ж схемою створити власний сценарій. Головне, щоб вам самим була цікава ця історія, тоді ви зможете зацікавити й занурити в неї інших.

Важливо бути чутливими до Божого керівництва. Перед кожною зйомкою ми молимося, щоби Бог спрямував і ведучу, і співрозмовника. Не раз бувало: пишеш сценарій, заздалегідь складаєш запитання, але розмова йде в зовсім інше русло. І потім за відгуками розуміємо, що саме ця тема була потрібна людям. Буває, що глядачі, переглянувши програму, самі знаходять наших героїв, щоб поспілкуватися з ними, адже проходять подібні випробування.

9. Взаємодія з телеканалом

Коли ви звертаєтеся на телеканал самостійно, це визначатиме вашу подальшу співпрацю, зокрема оплату ефіру. Ви укладаєте стандартний договір (зазвичай на рік), де прописуєте зобов’язання кожної сторони. Не бійтеся комунікувати, демонструвати свій контент. Тепер переважно нормально ставляться до релігійної тематики. Але сектантство відштовхує людей. Натомість, коли ви демонструєте професійний підхід, якісний продукт — це викликає до вас повагу. За 12 років ми змінили три телеканали. Зрештою після тривалої співпраці ціна трансляції для нас знизилася до мінімальної.

Щодо YouTube, тут усе простіше — розміщення контенту безкоштовне. Більше того, можна підключити монетизацію та ще й отримувати кошти від платформи. Тільки важливо в налаштуваннях поставити заборону на рекламу спиртного і таке інше. А якщо буде багато переглядів, то телеканали самі можуть зацікавитися вашим контентом і запросити до співпраці.

10. Сайт і соцмережі

Сайту в нас тепер немає. Але краще, щоб він був — це візитівка студії для зовнішнього світу. Ми стали більшою мірою розвивати наш YouTube та інші соцмережі. У кожній із них — зовсім різна аудиторія, відгуки й коментарі. Наприклад, у TikTok нас переважно дивляться чоловіки, зокрема, військові, у Instagram — жінки. Різні соцмережі вимагають різних підходів і стратегії, адаптації під їхній формат. Якщо на телебаченні на початку передачі обов’язково має бути заставка, то в YouTube навпаки — нарізка ключових моментів, щоб із перших секунд зацікавити. Щодо тематики, то найбільше охоплення мають життєві історії людей та сімейна проблематика. Тепер дуже добре працюють і приводять нових підписників короткі відео типу Reels. Це можуть бути яскраві уривки, вирізані з передач. Звісно, краще, щоб вів соцмережі окремий працівник.

Важливо попіклуватися про безпеку в мережі. Був випадок, що наш акаунт зламали, а це завжди має неприємні наслідки. Підключіть максимальну авторизацію. Ніколи не переходьте за підозрілими посиланнями. Якщо все ж таки з вами це трапилося, взаємодійте зі службами підтримки Google та інших сервісів. Там сидять реальні люди, які можуть допомогти все відновити. Звертайтеся в кіберполіцію.

11. Освіта та вдосконалення

Від самого початку нам доводилося багато вчитися, переважно — на власних помилках. Шукати креативні рішення, «викручуватися» з різних ситуацій, коли бракувало знань чи ресурсів. Проблеми зі звуком, кольором, носіями пам’яті — це все змушувало постійно перебувати в стані пошуку. Добре, що сьогодні майже всі відповіді можна знайти в інтернеті. У крайньому разі — запитати в знайомих.

Якщо в тебе буде прагнення розвиватися, пізнавати щось нове, це відчуватиме аудиторія. Цікаво тобі — буде цікаво і їм. Ми спостерігаємо за іншими проєктами, щось запозичуємо. Час від часу проходимо майстер-класи. Навіть просто спілкуючись із більш досвідченими колегами, мимоволі біля них ростеш. Тому, якщо порівняти наші перші й теперішні передачі, можна побачити велику різницю.

12. Відповідність актуальним запитам

За 12 років ми вже не раз змінювали тематику, тривалість випусків. Це викликано бажанням відчувати аудиторію. Важливо аналізувати, що тепер є актуальним для людей, і відповідати на їхні потреби. Зокрема так виникли наші проєкти «Вижити в сім’ї», «Історії війни». Навіть зараз ми в пошуку нових підходів, форматів, варіантів співпраці з партнерами.

Коли тривалий час працюєш в одному й тому ж ритмі, в одній і тій самій темі, це втомлює. Нам порадили створювати не довготривалі, а короткі проєкти. По-перше, вони осяжні, мають початок і кінець. По-друге, ти перемикаєшся, надихаєшся щораз новою темою. По-третє, це стимулює рости й розвиватися.

Підготував Дмитро Довбуш

Благовісник, 4,2025